Шановні члени та друзі, а також організації, що підтримують Коаліцію KOMM,
щиро вдячні вам за активну участь у зустрічі Коаліції 11.01.24 року та за обговорення наших потреб, зокрема в контексті можливого функціонування / створення Речника з питань національних та етнічних меншостей, мігрантів та біженців.
У зустрічі взяли участь 33 представники різних організацій. Ми намагалися об’єднати нашу дискусію та всі голоси, розуміючи при цьому, що маємо різноманітні погляди та різні ідеї щодо спільної / або відокремленої репрезентації національних та етнічних меншин, мігрантів та біженців на різних рівнях.ㅤ
Зважаючи на те, що часто потреби національних та етнічних меншин відрізняються від потреб мігрантів та біженців, представництво нашого середовища на місцевому, регіональному та національному рівнях у форматі Речника з питань національних та етнічних меншин, мігрантів та біженців за підтримки Консультативної ради, що складається з представників організацій меншин та мігрантів, є вкрай необхідним.
Учасники зустрічі, представники організацій національних та етнічних меншин і мігрантів, що представляють релігійні та етнічні групи, підкреслили:
- Потребу у забезпеченні Речника / Уповноважених інструментами для діяльності — Речник, позбавлений офісу, фінансування та команди, має обмежені можливості. Умовою ефективної інституціоналізації такої функції (чиновника, що підтримується Радою Консультацій) є забезпечення того, щоб офіс Речника / Уповноваженого мав доступ до ресурсів та засобів.
- Необхідність забезпечення Речника / Уповноваженого інструментами для роботи — Речник, позбавлений офісу, фінансування та команди, має обмежені можливості. Необхідність забезпечення офісу засобами та ресурсами є передумовою для ефективної інституціоналізації такої функції (посадова особа за підтримки Консультативної ради).
- Необхідність комплексного підходу до різних груп меншин, етнічних груп, мігрантів та біженців на рівні громади — зростає потреба в обговоренні складних питань, пов’язаних з біженцями та меншинами, і в тому, щоб зробити ці інтереси спільними. Бо зростає небезпека того, що відсутність комплексного підходу призведе до напруженості між людьми з різним правовим статусом, а не до діалогу, що посилить конфлікт між різними групами.
- Ми мріємо про своєрідне представництво, яке могло б дбати про інтереси різних груп на різних рівнях. Ідеальною була б ієрархічна структура на кшталт Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — посадова особа на урядовому рівні могла б працювати з регіональними представництвами (наприклад, Уповноваженими/відділеннями в регіонах). Речник / Уповноважений міг би співпрацювати як безпосередньо з регіоном, отримуючи досвід від Консультативної Ради, так і на урядовому рівні співпрацювати з парламентськими комітетами (наприклад, Спільним комітетом уряду та національних і етнічних меншин), парламентською групою з питань міграційної політики та міністерствами, відповідальними за меншини та мігрантів (особливо з огляду на те, що деякі питання залишаються під контролем різних міністерств — наприклад, Міністерства національної освіти тощо).
- Речник/-ця з питань національних та етнічних меншин, мігрантів та біженців — це в ідеалі інституція, яка сприяє співпраці між різними групами меншин, біженців та релігійних груп, приймаючого суспільства, ініціює зміни в міграційній, освітній, культурній, соціальній, інтеграційній політиці; співпрацює з організаціями, що представляють ці групи, та урядом, активно взаємодіє з питань, переданих Консультаційним Радам. Важливим з нашого боку є потенційне міціювання Речника, чия роль посередництва між різними міністерствами пов’язана з необхідністю діяти безпосередньо під наглядом уряду.
Важливо для нас також, щоб Речник не був інституцією, яка функціонує в межах силових відомств і був відокремлений від правоохоронних органів. Поточне призначення справ національних та етнічних меншин та мігрантів саме до Міністерства Внутрішніх Справ є своєрідним стигматизацією для нас — і водночас не вирішує питань, пов’язаних із справами цих груп, які мають міжміністерський характер.