Wnioski ze spotkania online Koalicji / 11.01.2024 r.
KOMM Drodzy członkowie i przyjaciele oraz organizacje wspierające Koalicji KOMM,
dziękujemy serdecznie za tak aktywny udział w spotkaniu Koalicji w dniu 11.01.24 i debatę na temat naszych potrzeb, przede wszystkim w kontekście potencjalnego funkcjonowania / powołania Rzecznika ds. mniejszości narodowych i etnicznych, osób migranckich i uchodźczych.
W spotkaniu wzięło udział 33 przedstawicieli różnych organizacji. Staraliśmy się uwspólnić naszą dyskusję i wszystkie głosy, rozumiejąc jednocześnie, że mamy wielość perspektyw i różne pomysły co do wizji wspólnej / bądź odrębnej reprezentacji mniejszości narodowych i etnicznych, osób migranckich i uchodźczych na różnych poziomach.
Pamiętając, że często potrzeby mniejszości narodowych i etnicznych różnią się od potrzeb migrantów/-ek i uchodźców-czyń reprezentacja naszego środowiska na poziomie lokalnym, regionalnym i narodowym w formacie Rzecznika/-czki ds. mniejszości narodowych i etnicznych, osób migranckich i uchodźczych wspieranego/-ej przez Radę Konsultacyjną skupiającą przedstawicieli organizacji mniejszościowych i migranckich jest bardzo potrzebna.
Uczestnicy spotkania i przedstawiciele organizacji mniejszościowych i migranckich, reprezentujących grupy religijne i etniczne podkreślali:
- Konieczność wyposażenia Rzecznika / Pełnomocników w narzędzia do działania — Rzecznik pozbawiony biura, środków i zespołu, ma niewielkie możliwości. Warunkiem skutecznej instytucjonalizacji takiej funkcji (urzędnika wspieranego Radą Konsultacyjną) jest zapewnienie, aby biuro Rzecznika / Pełnomocnika posiadało w dyspozycji środki i zasoby.
- Konieczność kompleksowego i wspólnotowego podejścia do różnych grup mniejszości, grup etnicznych, migrantów i osób uchodźczych — narasta potrzeba omówienia złożonych kwestii związanych z osobami uchodźczymi i mniejszościami (przyjezdnych w różnych okresach) oraz uwspólniania tych interesów — istnieje coraz większe zagrożenie, że brak kompleksowego podejścia będzie skutkował napięciami pomiędzy osobami o różnym statusie prawnym, zamiast dialogu wzmacniany będzie konflikt pomiędzy różnymi grupami.
- Marzymy o takim przedstawicielstwie, które mogłoby zadbać o interesy różnych grup na wielu poziomach. Idealna byłaby struktura hierarchiczna na wzór funkcji Rzecznika Praw Obywatelskich — urzędnik na poziomie rządowym mógłby współpracować z wojewódzkimi przedstawicielstwami (np. z Pełnomocnikami / oddziałami w regionie). Wówczas Rzecznik/Pełnomocnik mógłby współpracować zarówno bezpośrednio z regionem, pozyskując wiedzę ekspercką od Rad Konsultacyjnych, jak i na poziomie rządowym współpracować z Komisjami Sejmowymi (np. Komisją wspólną Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych), Parlamentarnym Zespołem ds. Polityki Migracyjnej oraz odpowiedzialnymi za mniejszości i migrantów resortami (w szczególności, że część spraw pozostaje w dyspozycji różnych resortów — np. Ministerstwo Edukacji Narodowej, itp.)
- Rzecznik/-czka ds. mniejszości narodowych i etnicznych, osób migranckich i uchodźczych — to w ideale instytucja, która promuje współpracę między różnymi grupami mniejszości, uchodźców i grup religijnych, społeczeństwem przyjmującym, inicjuje zmiany w polityce migracyjnej, edukacyjnej, kulturalnej, społecznej, integracyjnej; współpracuje z organizacjami reprezentującymi te grupy, a rządem, aktywnie podejmuje sprawy przekazywane przez Rady Konsultacyjne, Ważne z naszej perspektywy jest potencjalne umocowanie Rzecznika, którego rola pośredniczenia pomiędzy resortami wiąże się z koniecznością działania bezpośrednio pod zwierzchnictwem rządu.
Ważne jest dla nas także, żeby Rzecznik nie był instytucją funkcjonującą w ramach resortów siłowych i był oddzielony od organów ścigania. Obecne przyporządkowanie spraw mniejszości narodowych i etnicznych oraz migrantów właśnie do Ministerstwa Spraw Wewnętrznych jest swego rodzaju stygmatyzacją dla nas — i jednocześnie nie rozwiązuje kwestii dotyczących spraw tych grup, które mają charakter międzyministerialny.
Шановні члени та друзі, а також організації, що підтримують Коаліцію KOMM,
щиро вдячні вам за активну участь у зустрічі Коаліції 11.01.24 року та за обговорення наших потреб, зокрема в контексті можливого функціонування / створення Речника з питань національних та етнічних меншостей, мігрантів та біженців.
У зустрічі взяли участь 33 представники різних організацій. Ми намагалися об’єднати нашу дискусію та всі голоси, розуміючи при цьому, що маємо різноманітні погляди та різні ідеї щодо спільної / або відокремленої репрезентації національних та етнічних меншин, мігрантів та біженців на різних рівнях.ㅤ
Зважаючи на те, що часто потреби національних та етнічних меншин відрізняються від потреб мігрантів та біженців, представництво нашого середовища на місцевому, регіональному та національному рівнях у форматі Речника з питань національних та етнічних меншин, мігрантів та біженців за підтримки Консультативної ради, що складається з представників організацій меншин та мігрантів, є вкрай необхідним.
Учасники зустрічі, представники організацій національних та етнічних меншин і мігрантів, що представляють релігійні та етнічні групи, підкреслили:
- Потребу у забезпеченні Речника / Уповноважених інструментами для діяльності — Речник, позбавлений офісу, фінансування та команди, має обмежені можливості. Умовою ефективної інституціоналізації такої функції (чиновника, що підтримується Радою Консультацій) є забезпечення того, щоб офіс Речника / Уповноваженого мав доступ до ресурсів та засобів.
- Необхідність забезпечення Речника / Уповноваженого інструментами для роботи — Речник, позбавлений офісу, фінансування та команди, має обмежені можливості. Необхідність забезпечення офісу засобами та ресурсами є передумовою для ефективної інституціоналізації такої функції (посадова особа за підтримки Консультативної ради).
- Необхідність комплексного підходу до різних груп меншин, етнічних груп, мігрантів та біженців на рівні громади — зростає потреба в обговоренні складних питань, пов’язаних з біженцями та меншинами, і в тому, щоб зробити ці інтереси спільними. Бо зростає небезпека того, що відсутність комплексного підходу призведе до напруженості між людьми з різним правовим статусом, а не до діалогу, що посилить конфлікт між різними групами.
- Ми мріємо про своєрідне представництво, яке могло б дбати про інтереси різних груп на різних рівнях. Ідеальною була б ієрархічна структура на кшталт Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — посадова особа на урядовому рівні могла б працювати з регіональними представництвами (наприклад, Уповноваженими/відділеннями в регіонах). Речник / Уповноважений міг би співпрацювати як безпосередньо з регіоном, отримуючи досвід від Консультативної Ради, так і на урядовому рівні співпрацювати з парламентськими комітетами (наприклад, Спільним комітетом уряду та національних і етнічних меншин), парламентською групою з питань міграційної політики та міністерствами, відповідальними за меншини та мігрантів (особливо з огляду на те, що деякі питання залишаються під контролем різних міністерств — наприклад, Міністерства національної освіти тощо).
- Речник/-ця з питань національних та етнічних меншин, мігрантів та біженців — це в ідеалі інституція, яка сприяє співпраці між різними групами меншин, біженців та релігійних груп, приймаючого суспільства, ініціює зміни в міграційній, освітній, культурній, соціальній, інтеграційній політиці; співпрацює з організаціями, що представляють ці групи, та урядом, активно взаємодіє з питань, переданих Консультаційним Радам. Важливим з нашого боку є потенційне міціювання Речника, чия роль посередництва між різними міністерствами пов’язана з необхідністю діяти безпосередньо під наглядом уряду.
Важливо для нас також, щоб Речник не був інституцією, яка функціонує в межах силових відомств і був відокремлений від правоохоронних органів. Поточне призначення справ національних та етнічних меншин та мігрантів саме до Міністерства Внутрішніх Справ є своєрідним стигматизацією для нас — і водночас не вирішує питань, пов’язаних із справами цих груп, які мають міжміністерський характер.
Kalejdoskop Kultur, Ukraiński Dom / Український Дім, Klub Ukraiński w Krakowie – Fundacja Zustricz, Narodnyj Dim – Dom Ukraiński
Fundacja Ukraina, Siła kobiety, Centrum Wsparcia
Imigrantów i Imigrantek, Żydowskie Stowarzyszenie Czulent, Ukrainka w Polsce, Right to Protection in partnership with HIAS, Fundacja Sztuki Jaw Dikh, Fundacja Q, Fundacja Emic, Romskie Stowarzyszenie Oświatowe Harangos, Centralna Rada Romów w Polsce, Fundacja “Razom”, Stowarzyszenie Edukacji Krytycznej
